17 листопада - Всесвітній день поспішайок!
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я , щорічно близько 15 млн. дітей у світі народжуються передчасно, і цей показник поступово зростає. Зокрема в Україні кількість новонароджених, за останній рік, сягає близько 300000, із них кожен 15-й малюк з’являється на світ до 37 тижня вагітності. Це близько 20000 передчасно народжених дітей щороку.
Основні причини передчасних пологів
Причини передчасних пологів можуть бути пов’язані зі станом здоров’я матері – ендокринні порушення, інфекційні захворювання , зокрема з групи TORCH, патологія матки (вади розвитку, істміко-цервікальна недостатність, пухлини, рубці на матці), системні захворювання (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, гломероло- та пієлонефрити
Спровокувати передчасні пологи можуть особливості перебігу вагітності: гестоз, плацентарна недостатність, аномалії прикріплення плаценти; багатоплідна вагітність, вік матері (молодше 18 або старше 35 років), спосіб життя матері
Спричинити передчасні пологи можуть проблеми зі станом здоров’я плода – генетичні захворювання, вроджені вади розвитку, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку, групова та резус- несумність.
Передчасно народжені діти є вкрай уразливою категорією з певними ризиком формування таких проблем, як порушення зору (ретинопатії), слуху (туговухість), дихальні розлади (бронхо-легенева дисплазія), порушення розвитку (рухового, мовного, інтелектуального). Діти, народжені до терміну, більш схильні до формування хронічних захворювань, аніж народжені вчасно.
Технології для виходжування передчасно народжених дітей в Україні
Термонейтральне середовище (інкубатор, відкрита реанімаційна система). Недоношені діти в силу своєї морфо-функціональної незрілості не здатні пітримувати сталу температуру тіла, і потребують відповідної вологості повітря,тому для забезпечення комфортних умов для виходжування використовується інкубатор. Коли маса тіла недоношеної дитини досягає 1500-1700 г, вона може бути переведена в ліжечко з підігрівом (відкрита реанімаціна система) , а при досягненні ваги в 2000 г більшість недоношених дітей здатні обходитися без цієї підтримки.
Дітей поміщають в спеціальні «гнізда» – позиціонери , в яких малюк почуває себе комфортно і приймає позу, близьку до внутрішньоутробної. Необхідно обмежити вплив яскравого світла та знизити інтенсивність шуму. З цією метою використовуються спеціальні екрани та покриття.
Киснева підтримка. У дитини, народженої до 34-35-го тижня вагітності, знижена здатність синтезу сурфактанту. Як наслідок, обмежена можливість легень здійснювати адекватний газообмін. Використання постійного потоку повітря з киснем, при якому підтримується позитивний тиск у дихальних шляхах (СРАР), призводить до підвищення насичення крові киснем. Цей новий метод дозволив обходитися без штучної вентиляції легенів. При лікуванні за допомогою СРАР кисень подається через короткі трубочки – канюлі, які вставляють у носові ходи. СРАР або штучна вентиляція легенів тривають до тих пір, поки легені не зможуть функціонувати на повну силу самостійно. Сучасні технології дозволяють ввести сурфактант в легені недоношених дітей одразу після їх народження.
Парентеральне харчування – введення поживних розчинів у вену. Недоношені діти, особливо якщо вони народжуються з вагою менше 1500 г, не здатні отримати і засвоїти достатню кількість харчових речовин, навіть при годуванні через зонд. Для швидкого росту малюка необхідний великий обсяг харчування, а розміри шлунка обмежені , знижена і активність травних ферментів. Тому таким дітям проводять парентеральне харчування.
Спеціальні поживні речовини вводяться у вену за допомогою інфузоматів, які забезпечують повільне надходження розчинів з певною заданою швидкістю. При цьому застосовуються амінокислоти, необхідні для побудови білків, жирові емульсії і глюкоза, які є джерелами енергії. Ці речовини також використовуються для синтезу ряду гормонів, ферментів та інших біологічно активних речовин. Додатково вводяться мінеральні речовини і вітаміни.
Метод кенгуру. Це «продовження» внутрішньоутробного життя дитини, коли в постійному контакті «шкіра до шкіри» з мамою, дитина відчуває себе захищеною. При цьому дитина перебуває в зручному положенні, схожому на те, яке було в утробі матері, чує звичні звуки: серцебиття і ритми дихання матері; тепло, запах і смак грудного молока нагадують амніотичну рідину. Все це створює умови для подальшого нормального розвитку дитини
Якість життя передчасно народжених дітей
Частота інвалідізації недоношених у 22 рази віще, ніж у дітей, народжених в строк. З огляду проблеми наслідків передчасних пологів для новонародженого слід зупинитися на поняттях «дитяча інвалідність» (ДЦП) і «недоношеність». На сьогодні часто ці поняття асоціюють, і недоношеність розглядають як одну з причин ДЦП. Про цей зв’язок можна говорити тільки в тому плані, що зрив саморегуляції мозкового кровообігу у недоношених в умовах гострої гіпоксії і при пологовій травмі під час стимульованих пологів відбувається значно частіше і швидше. Препарати, що використовують для пологозбудження мають вкрай негативний вплив на глибоко недоношений плід: окситоцин, простагландини та антипрогестогени призводять до порушення матково-плацентарного кровообігу, і, як наслідок – до порушення механізмів регуляції мозкового кровообігу і в результаті – до гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку і ВШК. У США та Європі дитяча інвалідність у недоношених дітей складає від 20% до 30%, причому за рахунок виходжування дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла і ці цифри за останні 10 років невпинно знижуються.
В Україні показник інвалідизації значно вищий -це пояснюється обмеженою кількістю технологічного оснащення. Ретинопатія посідає одне з головних місць у структурі дитячої інвалідності та виявляється серед усіх недоношених дітей, що вижили, в 9-47 % випадків, а серед глибоко недоношених – в 59-90 % випадків. У дітей із масою тіла менше 800 г при народженні частота РН досягає більш 90 %.
Для поліпшення якості життя передчасно народжених вкрай важливими є супровід вагітності фахівцями; застосування високотехнологічного обладнання при виходжуванні передчасно народжених немовлят; нагляд малюків після виписки з лікарні у центрах катамнестичного спостереження; контроль масо-ростових показників, когнітивного та перемовленнєвого розвитку
Розвиваючий догляд – це комплекси вправ, що включають в себе лікування положенням, лікувальну гімнастику, заняття на фітболі, розвиваючому коврику, прийоми класичного і точкового масажу, а також елементи у формі гри для розвитку дрібної моторики рук.
Олена Щербань, завідувачка відділення передчасно народжених КП «Дитяча міська клінічна лікарня ПМР».
