Туберкульоз - це не соромно
Стигматизація та дискримінація людей, які живуть з туберкульозом
Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення до окремої людини чи групи людей, пов’язане з наявністю у неї/них якихось особливих властивостей чи ознак. Вона проявляється опосередковано через поширення в суспільстві негативного ставлення, що пізніше призводить до дискримінації , як прямого порушення прав людини.
Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що люди з ТБ не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і не проходять курс лікування. Багато людей, не знаючи, що у них є туберкульоз, бояться пройти тестування через стигму, яка існує щодо людей з ТБ. Стигма і дискримінація, пов’язані створюють суттєвий бар’єр для ефективної боротьби з туберкульозом.
У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей, що стане відомо про їх причетність до проблеми та їх зарахують до стигматизованої групи.
Саме задля подолання стигми, як явища, в закладах охорони здоров’я (наш заклад не став виключенням ) запроваджуються програми запобігання та подолання стигматизації та дискримінації людей , які стикаються з ТБ. Ця програма включає розроблення кодексу етичної поведінки , проведення тренінгів для медичних працівників та відповідно анкетування для оцінки отриманих знань. Окрім цього є також форма анкетування для пацієнтів для оцінки якості надання послуг в закладі. Ця форма анонімна та знаходиться в доступному місці для кожного відвідувача.
Чому це так важливо для нас ? Тому що ми цінуємо кожного пацієнта, для нас пріоритетом є не лише ваше фізичне , а й ментальне здоров’я, яке не можливо вберегти , порушуючи права та свободи.
Поряд з багатьма іншими правами – на життя, на здоров’я, на свободу та науку і т.д є ще одне надважливе право – на НЕДИСКРИМІНАЦІЮ .
Ваш стан здоров’я ніколи не повинен використовуватися як причина для зміни ставлення до вас, вашої родини чи до людей, які піклуються про вас.
Це означає, що ви не можете бути звільнені з роботи, вам чи вашим дітям не можуть відмовити у відвіданні навчального закладу, позбавити житла або відмовити у отриманні якісної медичної допомоги, бо ви хворіли чи хворієте на туберкульоз.
Виключення складає тільки короткий проміжок часу, коли ви можете інфікувати інших людей. Але при дотриманні режиму лікування, вже через 2-3 тижні, коли ви є безпечним для оточуючих, ваші права мусять бути відновлені.
Якщо ви є членом уразливої групи, наприклад, особи з ВІЛ, особа, яка використовує незаконні наркотики, мігрант або ув’язнений, ви не можете бути дискримінованими, коли намагаєтеся отримати доступ до діагностики та лікування туберкульозу.
Побудуємо разом комфортне, вільне та толерантне суспільство !
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
