Нетримання сечі у дітей
Енурез у дітей
Під час воєнного стану діти також стають заручниками стресу та страху. На фоні стресу у дітей почастішали випадку енурезу. Для того, щоб вас це не лякало – рекомендую дослухатися до нашої статті.
Про енурез можна говорити ,коли трапляється :
- Неодноразове випускання сечі у ліжко або одяг , мимовільне або навмисне
- Така поведінка є клінічно значущою ,коли проявляється не менше 2 разів на тиждень, впродовж принаймні 3 місяців поспіль, або за наявності клінічно значущого дистресу чи погіршення в соціальній ,навчальній чи професійній сферах функціонування.
- Вік дитини становить старше 5 років
- Поведінка не пояснюється фізіологічним впливом речовин(наприклад сечогінні , антипсихотичні препарати) або іншим медичним станом (наприклад цукровий діабет, судомний синдром)
Набуття здатності утримувати сечу є частиною нормального процесу розвитку . В середньому повний контроль над сечовипусканням досягається у віці 5 – 6 років. В процесі дорослішання можуть траплятися випадкові епізоди сечовипускання вночі або в денний час . Існує кілька типів енурезу які розрізняють за часом та за походженням.
За часом :
- Нічний енурез
- Денний енурез
- Змішаний енурез
За походженням
- Первинний дитина не мала відповідних віку періодів контролю сечовиділення
- Вторинний : втрата контролю виникла після наявного відповідного віку періоду контролю сечовиділення
Стрес є основним фактором ризику для вторинного енурезу.
Пам’ятайте ,що невідповідне сечовипускання не можна припинити заборонами, присоромленням, погрозами, покаранням, оскільки вони мають психологічні причини та пов’язані з роботою нервової системи. Важливо усунути негативні/сильні емоційні реакції на випадки невідповідного сечовипускання, реагувати спокійно, так наче нічого не сталося. Варто зняти провину з дитини, дати дитині надію, що разом ви зможете вирішити проблему.
Важливо дотримуватися режиму харчування та туалету, стежити за кількістю рідини в раціоні дитини, (в основному звертати увагу на кількість рідини перед сном). Важливо не забороняти пити, а нагадувати потребу сходити в туалет за якийсь час після пиття. Ненав’язливо нагадувати про потребу сходити в туалет ,якщо дитина захоплена грою або навчанням ,а також перед сном та через деякий час після пиття.
Використовуйте стратегію самообслуговування – прибирати за собою ліжечко, переодягатися після інциденту. Нічні примусові піднімання не є терапевтичним методом . Лише якщо дитина сама заводить будильник та прокидається це може бути альтернативою.
Заохочення «за сухе ліжечко» або «сухі штанці» теж не має доведеної ефективності , тому що винагороджувати треба лише за те, що дитина може контролювати – самостійно змінити білизну, менше випити води перед сном, не засмутитися коли сталося нетримання сечі.
Медикаментозне лікування показане лише тоді, якщо психосоціальні втручання та робота з налагодження тілесної чутливості не є ефективною.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
